Глосарій

вигодонабувач – (далі – Вигодонабувач) фізична чи юридична особа, яка може зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, призначена Страхувальником при укладанні Договору страхування для отримання страхового відшкодування;

договір страхування – письмова угода між Страхувальником і Страховиком, згідно з якою Страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату Страхувальнику або іншій особі, визначеній у Договорі страхування Страхувальником, на користь якої укладено Договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а Страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки і виконувати інші умови Договору страхування;

заява на страхування – відомості, надані Страхувальником письмово за формою, встановленою Страховиком, або іншим чином заявлений намір про укладення Договору страхування;

збиток – майнові втрати, що були заподіяні застрахованій сільськогосподарській продукції внаслідок настання страхового випадку, та такі, що підлягають відшкодуванню Страховиком;

індексне страхування – страхування сільськогосподарської продукції  на основі розрахованих певних індексів багаторічних показників, наприклад середньої врожайності сільськогосподарської культури по адміністративній одиниці (індекс врожайності),  індексу показників погоди за окремий період, індексу загибелі сільськогосподарських тварин тощо. Для цілей страхування індекси розраховуються за багаторічними показниками терміном не менше 15 років;

ліміт відповідальності Страховика – максимальний розмір страхового відшкодування по одному страховому випадку, по окремому страховому ризику або в цілому за Договором страхування;

майно – врожай, посіви та насадження сільськогосподарських культур, сільськогосподарські  тварини;

мультиризикове страхування – страхування сільськогосподарської продукції (обєктів страхування) від певного переліку ризиків, визначеного у стандартному договорі страхування. За договорами мультиризикового страхування можуть покриватись всі погодні ризики (окремі або їх комбінації);

опціон ціни – визначені та фіксовані Страховиком для Страхувальника варіанти цін на с/г продукцію , які використовуються для цілей страхування;

спеціалізована служба (представник Страховика) – суб’єкт підприємницької діяльності або юридична особа, що надає організаційну та/або іншу необхідну допомогу від імені Страховика на користь Страхувальника /Вигодонабувача при виконанні Страховиком зобов’язань згідно умов Договору страхування;

страховий ризик – певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання;

страхове покриття – відсоток страхового захисту, який обирає виробник с/г продукції із варіантів, що пропонуються Страховиком в межах Договору страхування, якщо такий передбачено ним;

страхова сума – грошова сума, в межах якої Страховик, відповідно до умов страхування, зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова сума за Договором страхування не повинна перевищувати вартість сільськогосподарської продукції, що приймається на страхування;

страхове відшкодування – страхова виплата, яка здійснюється Страховиком у межах страхової суми та/або ліміту відповідальності відповідно до умов Договору страхування при настанні страхового випадку;

страховий акт – документ, який підтверджує рішення Страховика щодо визнання страхового випадку та регламентує розмір та порядок виплати страхового відшкодування;

страховий випадок – подія, передбачена Договором страхування, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачу;

 страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) – плата за страхування, яку Страхувальник зобов’язаний внести Страховику згідно з Договором страхування;

страховий тариф – ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування;

страховик – юридична особа, створена у формі акціонерного, повного, командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю згідно з Законом України “Про господарські товариства” з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також та, що одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності;

страхувальник – юридична особа або дієздатна фізична особа, в тому числі, зареєстрована як фізична особа – підприємець, що здійснює виробництво товарної сільськогосподарської продукції, та яка є власником такої продукції або розпоряджається і використовує такі продукції за договором найму (у тому числі – оренди), переробки, транспортування, комісії, зберігання, застави або набуде таке право в майбутньому, і яка уклала зі Страховиком Договір страхування сільськогосподарської продукції, відносно якого у них є певний інтерес у збереженні цієї сільськогосподарської продукції;

територія страхування – територія (місце) дії Договору страхування;

франшиза – частина збитків, що не відшкодовується Страховиком згідно з Договором страхування. Франшиза за Договором страхування може бути умовною або безумовною:

1) умовна франшиза – частина збитку, яка не відшкодовується Страховиком згідно з Договором страхування, якщо її розмір не перевищує суми франшизи, зазначеної в Договорі страхування. Збиток підлягає відшкодуванню повністю, якщо його розмір перевищує цю суму;

2) безумовна франшиза – встановлена Договором страхування сума збитку, яка не відшкодовується Страховиком у разі настання страхового випадку.

агротехнологія – система прийомів вирощування сільськогосподарських культур, що забезпечує високу урожайність вирощуваних рослин при мінімальних затратах праці і засобів на одиницю високоякісної продукції;

баштанні культури – культури продовольчого, кормового, а також технічного призначення – кавуни, дині, гарбузи, кабачки та інше;

біологічна врожайність – це урожайність всієї продукції створеної шляхом фотосинтезу за один вегетаційний сезон на одному гектарі площі посіву, що визначається в момент досягнення біологічного дозрівання відповідної культури «на пні»;

буря – сильний вітер, зафіксований гідрометеорологічною службою, швидкість якого становить від 25 м/с і більше, який може супроводжуватись атмосферними опадами;

вегетаційний період (вегетація) – час, протягом якого рослина активно росте і розвивається (вегетує). У сільськогосподарській практиці під терміном «вегетаційний період» розуміють період від посіву рослини до настання технічної стиглості і збирання врожаю. Тривалість вегетаційного періоду культури становить приблизно від 260-280 до 340-360 днів, ярих – від 60-90 до 150-170 днів;

видування – явище, спричинене здуванням сильним (понад 10-15 м/сек.) і тривалим вітром верхніх шарів ґрунту разом з посіяним насінням, а іноді і зі сходами рослин. Спостерігаються на безструктурних розпилених ґрунтах при сильному вітрі в суху погоду;

вимерзання – загибель зимуючих культур внаслідок зниження температури повітря або ґрунту нижче критичної для рослин межі протягом 1 доби і більше у відповідному регіоні у період до 1-го травня.  Вимерзання спричиняє пошкодження вузлів кущіння, кореневої системи культури;

вимокання – весняна загибель сільськогосподарських культур внаслідок недостачі кисню для дихання, що зумовлюється тривалим перебуванням їх в умовах застою талої води (протягом 10-15 днів і більше);

випадіння рослин культур – явище, що спостерігаються при різкому і активному наростанні тепла в період відновлення вегетації та одночасно при недостачі вологи у верхньому шарі ґрунту. При цьому вторинна коренева система не встигає використовувати вологу більш глибоких шарів ґрунту і рослини гинуть. Це явище більш розповсюджене при пізніх веснах;

випирання – загибель рослин внаслідок розриву кореневої системи, оголення кущів кущіння культур чи кореневої шийки багаторічних трав в результаті неодноразового розмерзання і замерзання верхнього перезволоженого шару ґрунту;

випрівання – загибель рослин культур та багаторічних трав внаслідок тривалого перебування рослин під високим сніговим покривом, коли температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння близька до 0º упродовж 80-100 днів (не обов’язково підряд) та при слабкому промерзанні або талому ґрунті. Відбувається аномальний ріст конусу наростання взимку, ураження грибковими хворобами  і, внаслідок цього, загибель  рослин ранньої весни;

вторинні хвороби рослин – масовий розвиток захворювань рослин, що викликаються напівпаразитичними збудниками, що є наслідком первинного механічного пошкодження рослин градом, бурею, зливою, низькою температурою, стоячою водою чи іншими подіями;

град (крупний град) – вид атмосферних опадів, що являють собою льодяні утворення, які випадають влітку, як правило із зливовим дощем або під час грози, і викликають загибель бо пошкодження сільськогосподарських культур в результаті безпосередньої механічної дії на надземні органи рослини, а також зменшення врожаю сільськогосподарської культури і вторинні захворювання сільськогосподарських культур;

ґрунтова кірка – сильно ущільнений, зцементований поверхневий шар ґрунту. В одних випадках кірка відстає у вигляді плиток, в других – представляє монолітний міцний шар, який поступово переходить в нижні рихлі шари. Виникає на поверхні ґрунту після сильних дощів, частіше липневих, при наступному підвищенні денних температур і температури поверхні ґрунту;

епіфітотія – вибухоподібне розповсюдження заразної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території;

епіфітотійний розвиток хвороб рослин – масове розповсюдження хвороб рослин, яке кваліфіковане Державною станцією захисту рослин як “Епіфітотія”, і виникло не з вини Страхувальника;

епіфітотійне розмноження шкідників рослин – раптове, масове розмноження шкідників рослин, яке кваліфіковане Державною станцією захисту рослин як «Епіфітотія», і виникло не з вини Страхувальника;

загибель сільськогосподарських культур – знищення або пошкодження рослин на окремому полі або частині поля, які попали під вплив несприятливих подій – страхових ризиків, і не можуть відновити подальшу вегетацію;

застрахована площа – площа посівів сільськогосподарської культури, по відношенню до якої було укладено відповідний Договір страхування і нарахована страхова премія. Місцезнаходження застрахованої площі повинно бути вказане в заяві Страхувальника на страхування, що подається Страховику;

землетрус – коливання земної кори, зумовлене природними геофізичними явищами, що викликають розломи, зсуви, зміщення ділянок земної поверхні, що робить неможливим своєчасне виконання технологічних операцій при вирощуванні сільськогосподарських культур і, як наслідок, зниження чи втрату їх врожаю;

зернові культури – культури, які вирощуються на продовольче і фуражне зерно. Це типові хліба – пшениця, жито, ячмінь, овес, тритікале (гібрид пшениці та жита); просовидні хліба – кукурудза, просо, сорго, рис, могар, чумиза; зернобобові – горох, соя, квасоля, чина, сочевиця, боби, нут, люпин, лобія; з інших родин – гречка;

земельний або земельно-водний сель – потік ґрунту або муловий (земельно-водний) потік, що відбувається під час рясних опадів у горах чи передгір’ях, викликає загибель рослин внаслідок механічного впливу на надземні органи рослин шляхом їх виривання, вимивання та замулювання;

земельний зсув – зміщення великих мас ґрунту, що викликає пошкодження чи загибель рослин в результаті механічного пошкодження надземної частини рослин або робить неможливим своєчасне виконання технологічних операцій при вирощуванні сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень (посівів, насаджень тощо) або зміщення мас гірських порід вниз по схилу під дією сили земного тяжіння на більш низький рівень без втрати контакту з нерухомою основою;

злива (сильна злива) – сильний дощ з кількістю опадів 30 мм і більше за 1 годину і менше, що призводить до пошкодження  рослин, викликає полягання, водну ерозію ґрунту, сприяє утворенню ґрунтової кірки;

кормові культури – кормові однорічні та багаторічні злакові та бобові трави, трав’янисті культури інших родин (хрестоцвітих, айстрових тощо), коренеплоди кормові, бульбоплоди;

крадіжка – незаконне (відкрите чи приховане) заволодіння (вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення застрахованих сільськогосподарських тварин  у власника чи користувача всупереч їх волі шляхом крадіжки, грабежу чи розбою);

культури відкритого ґрунту – культури, які вирощуються безпосередньо на полі або відкритому ґрунті без застосування додаткових споруд з захисту від навколишнього середовища;

культури закритого ґрунту – культури, які вирощують в утепленому ґрунті, побудованих чи спеціально пристосованих спорудах, де підтримується сприятливий природній або штучний мікроклімат для вирощування культур у несезонний період;

лавина – сніговий обвал, що викликає пошкодження чи загибель урожаю, посівів у прояві механічного пошкодження надземної частини рослин, що робить неможливим подальше виконання технологічних операцій щодо вирощування сільгоспкультури;

льодова кірка – шар льоду, що утворюється внаслідок чергування відлиг та морозів і щільно прилягає до поверхні ґрунту. Висота льодової кірки коливається від 20 до 50 мм, а максимальна досягає 150 мм.

овочеві культури – однорічні, дворічні, багаторічні трав’янисті  культури, які в результаті розвитку і плодоношення дають продукт – качани, коренеплоди та інше;

ожеледь – шар льоду на поверхні ґрунту (притерта льодяна кірка) або снігового покриву (висяча льодяна кірка), що утворюється в результаті сонячної радіації, глибоких відлиг, які змінюються на мороз, опадів або туману в холодний період року і викликають загибель рослин в результаті механічної дії (розрив вегетативних органів, кореневої системи), а також в результаті порушення процесів газообміну рослин;

паводок (повінь, поводь, високі рівні води) – надлишок вологи (рясні опади або інтенсивне танення снігу), що викликає застоювання води на полях і, як наслідок, загибель рослин в результаті порушення газообміну, що також призводить до втрати або повної загибелі врожаю внаслідок неможливості проведення збиральних робіт;

первісна щільність – щільність (кількість) рослин на 1 м2 площі посівів (посадок)  після отримання сходів рослин. Зазначається в відповідному акті огляду (стану) сходів посівів (посадок) застрахованих сільськогосподарських культур;

пилові бурі – перенесення великої кількості пилу внаслідок сильного вітру, що призводить до  руйнування  поверхневого шару ґрунту, не закріпленого рослинністю;

пожежа (вогонь) – неконтрольований процес горіння, що супроводжується знищенням сільськогосподарської продукції в результаті дії вогню (в тому числі викликаного ударом блискавки, аварією електромережі, вибухом, самозайманням,  тощо), що здатний самостійно поширюватися поза місцями, спеціально призначеними для його розведення і підтримання, а також пошкодження або знищення застрахованих об’єктів продуктами горіння і засобами пожежогасіння, що застосовуються з метою попередження пожежі;

поле (ділянка) – частина орних земель сільськогосподарського призначення, відокремлена цілісна ділянка посівної площі, що має власні межі, місцезнаходження якої визначається координатами за допомогою даних глобальної навігаційної супутникової системи та/або відповідно до карт-схем полів (ділянок), та/або геоінформації відповідно до Державного земельного кадастру;

посуха (засуха) – загибель рослин внаслідок комплексу гідрометеорологічних умов, що створюють невідповідність між потребою рослин у воді та надходженням її з ґрунту, або загибель та пошкодження рослин внаслідок тривалого дефіциту опадів при підвищеному температурному режимі у теплий період року, внаслідок чого вичерпуються запаси вологи ґрунту за рахунок випаровування і транспірації;

сильний вітер  – рух повітря з максимальною швидкістю 25 м/с, у високогір’ї Карпат і гірському районі Криму – 40 м/с і більше, викликаний нерівномірним розподілом атмосферного тиску і спрямований із зони високого тиску до зони низького. Значні швидкості вітру викликають посилену транспірацію рослин, висихання   верхніх шарів ґрунту, механічні пошкодження рослин, у супроводі злив – полягання посівів, що зумовлює  значне зниження урожаю сільськогосподарських культур;

смерч – сильний вихор, який опускається з основи купчасто-дощової хмари у вигляді темної вирви чи хобота і має вертикальну вісь, невеликий поперечний перетин і дуже низький тиск у центральній його частині;

стихійне лихо (стихійне метеорологічне явище) – екстремальне природне явище катастрофічного характеру, підтверджене висновком Гідрометцентру або Міністерства надзвичайних ситуацій України, що приводить до раптового порушення нормальної діяльності людей;

суховій – вітер зі швидкістю більше 5 м/с при відносній вологості повітря 30 % і нижче, температурі повітря 25°С і вище, дефіциту вологості повітря 15 мілібарів і більше, що спричиняє зневоднення рослин і порушення в них фізіологічних процесів;

технічні культури – до таких культур належать олійні, ефіроолійні, прядивні, цукроносні, крохмалоносні, лікарські та наркотичні рослини;

тривалі (затяжні) дощі – інтенсивні атмосферні опади, що випадають безперервно або з незначною перервою протягом доби, інколи декількох діб (2-3) з кількістю опадів 100 мм і більше;

удар (влучення) блискавки – спрямований в наземні об’єкти розряд атмосферної електрики, що викликає запалення, пошкодження або повне знищення сільськогосподарської продукції;

ураган – сильний вітер руйнівної сили та значної тривалості, який викликає катастрофічні руйнування. Швидкість вітру в урагані більше 32 м/с;

шквал – різке короткочасне підсилення швидкості вітру під час грози або перед грозою. Максимальна швидкість вітру при шквалах може перевищувати 40 м/с.